Комунальний заклад «Харківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 49 Харківської міської ради Харківської області імені Харківських дивізій»


запам'ятати

 




Класна оцінка

Міністерство oсвіти і науки, молоді та спорту України
Педагогічна преса Національна дитяча гаряча лінія

Для класних керівників!

 

Моральний кодекс класу

 

1. Кожен у класі має почуватися безпечно, тому ніхто не повинен битися й ображати будь – кого. Агресія – ознака безсилля.

2. У класі всі рівні незалежно від матеріального стану, національності, статі, раси та переконань.

3. Кожен має право на ім’я. Звертатися одне до одного слід тільки на ім’я. «Найприємніший звук для людини – це звук її імені» (Д. Карнегі.)

4. Ніхто не повинен почуватися приниженим та ображеним. Нікому не можна придумувати клички чи прізвиська.

5. Усі мають поважати право на власність і без дозволу не повинні брати чужих речей. Поваги заслуговує і шкільне майно.

6. Ніхто не повинен боятися висловлювати власну думку з будь-якого питання. Мислити по-іншому – не злочин.

7. Будь особистістю, відповідальною за свої слова та вчинки. Не обманюй, завжди говори правду. Не будь хвальком, особливо якщо це не є твоєю заслугою.

8. Не пліткуй. Скажи однокласнику все прямо, а не на вухо подрузі чи товаришеві.

 

 «Самі вирішили – самі зробили – самі відповідаємо».

З повагою, соціальний педагог закладу

 

 

 

Деякі поради щодо спілкування і виховання гіперактивної дитини.

 

  1. Якщо дитина проявляє садиські нахили, жорстока по відношенню до інших людей, тварин, в неї є проблеми емоційного і психічного плану. В такому випадку треба звертатись до дитячого психотерапевта.

 

 2. Якщо дитина гіперактивна, треба консультація педіатра, який поставить діагноз і призначить лікування.

 

 3. Якщо дитина запальна і войовита, переконайтесь, чи саме батьки не провокують таку поведінку. До такої дитини треба бути уважним, роз’яснювати їй наслідки її поведінки, щоб вона вчилась регулювати свої стосунки з іншими людьми.

 4. Якщо дитина не вміє стимулювати гнів, необхідно залучати її до активного слухання, щоб вона привчилась вербально висловлювати агресію і знімати збудність і нервовість.

 5. Із змісту телепередач виключити перегляд фільмів і телепередач із сценами насилля, жорстокості.

 6. Ні в якому разі не застосовувати фізичне покарання.

 7. Роз’єднати хулігана і жертву. Зайняти хулігана корисною роботою, щоб його енергія використовувалась з миролюбивою метою.

 8. Привчити дітей самим вирішувати свої проблеми настільки, наскільки це можливо, без стороннього втручання.

 9. Не дозволяти такій дитині сидіти без діла. Спрямовувати її енергію на щось корисне.

 10. Доброзичливість і теплі стосунки з такими дітьми, постійне спілкування і вміння слухати дитячі проблеми, переконання, а не фізична сила – це все допоможе запобігти агресивності

Поради щодо встановлення довіри між підлітком і вихователями в кризовий стан для них.

 

 1. Уважно вислухайте підлітка. Прагніть до того, щоб підліток зрозумів, що він вам не байдужий і ви готові зрозуміти і прийняти його. Не перебивай та не показуй свого страху. Відносьтесь до нього серйозно, з повагою.

 2. Запропонуйте свою підтримку та допомогу. Постарайтесь переконати, що даний стан (проблеми) тимчасові і швидко пройдуть. Проявіть співчуття і покажіть, що ви поділяєте і розумієте його почуття.

 3. Поцікавтесь, що найбільше в даний час турбує підлітка.

 4. Впевнено спілкуйтесь з підлітком. Саме це допоможе йому повірити у власні сили. Головне правило в роботі з дітьми – не нашкодити.

 5. Використовуйте слова – речення, які будуть сприяти становленню контракту: розумію, звичайно, відчуваю, хочу допомогти.

 6. В розмові з підлітком дайте зрозуміти йому, що він необхідний і іншим, і унікальний як особистість. Кожна людина, незалежно від віку, хоче мати позитивну оцінку своїй діяльності.

 7. Недооцінка гірша, ніж переоцінка. Надихайте підлітка на високу самооцінку. Вмійте слухати, довіряти і викликати довіру в нього.

 8. Звертайтеся за допомогою, консультацією до спеціаліста, якщо щось насторожило вас у поведінці підлітка.

 

Рекомендуемая схема действий и обязанности классных руководителей для решения наиболее часто встречающихся неотложных вопросов в школах с детьми, имеющими нарушения в поведении.

 

1. В случае непосещения учащимся школы в течение 10 дней без уважительной причины или по здоровью:

 

  • Подать сообщение о непосещении учащимся  школы, в письменном виде социальному педагогу, в котором указать с какого числа и месяца ребенок отсутствует в школе.

  • Классному руководителю сообщить о непосещении ребенком школы родителям по телефону или в форме письма – уведомления.

  • В случае если ни ребенок, ни родители в школе не появляются в назначенный день, то совершить посещение семьи, в сопровождении социального педагога, для получения письменного объяснения о непосещении ребенком школы от родителей.

  • Если посещение семьи на дому положительных результатов не дал, а объяснение родителей не имеет уважительной причины непосещения школы ребенком, то классным руководителем пишется докладная записка, в которой помимо основных данных, характеризующих учащегося, указывается работа, проведенная классным руководителем, для разрешения сложившейся проблемы и ее результаты. Данная докладная записка подается администрации школы для составления документов в исполнительные службы района.

 

2. В случае конфликтной ситуации, порчи школьного имущества, нанесения вреда окружающим со стороны учащихся и сотрудников школы:

 

  • Немедленно классными руководителями пишется сообщение администрации, социальному педагогу, в котором указывается проблема, ее источник, описание факта происшедшего.

  • Социальным педагогом проводится беседа с участниками происшествия и в случае необходимости, по требованию социального педагога, классным руководителем вызываются родители учащихся по списку, предоставленному социальной службой.

  • По требованию социального педагога, классный руководитель обязан присутствовать во время беседы с участниками происшествия и их родителями.

 

3. Классный руководитель, по требованию социального педагога, обязан:

  • Предоставлять характеристики на учащихся по требованию социального педагога в установленные им сроки.

  • По мере необходимости, совершать выезды на дом в семьи учащихся по требованию социального педагога в установленные им сроки.

  • Незамедлительно сообщать о вышеперечисленных проблемах социальному педагогу в форме сообщения или обращения.

  • В случае необходимости заполнять анкеты, тесты и прочие документы, предоставленные социальным педагогом, в установленные им сроки.

  • По требованию социального педагога вызывать родителей учащихся в школу, присутствовать во время проведения бесед с учащимися и их родителями.

 

Методичні рекомендації щодо організації роботи з батьками

з використанням новітніх технологій

 

             Важливою складовою навчально-виховного процесу сучасного закладу освіти є організація роботи з батьками, сім'ями учнів.

              В нових умовах суспільного, освітнього й технічного розвитку законодавство України чітко визначає межі відповідальності сім'ї за навчання і виховання дітей: саме батьки чи особи, які їх замінюють, зобов'язані постійно дбати про своїх дітей, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, зміцнення фізичного здоров'я,  отримання загальної освіти та інше.

              Сім'я - це первинне природне середовище, джерело духовної та матеріальної підтримки для дитини.

Серед багатьох функцій, які виконує сім'я, найважливіша - виховна. Сім'я не є ізольованим мікросередовищем: багатоканальні зв'язки з'єднують її з суспільством; різноманітні зовнішні чинники впливають на її виховну функцію. Важливе місце тут належить закладам освіти, педагогам, які завдяки фаховій освіті володіють необхідними психолого-педагогічними знаннями, професійними вміннями і навичками, виступають важливою складовою в педагогічному трикутнику "дитина - батьки - вчитель".

В сучасних умовах координацію виховних дій сім'ї покладено на школу і від того, як організована і реалізована робота з батьками учнів значною мірою залежить успішність процесу навчання і виховання дітей. Важливим завданням є широке залучення батьків, усіх дорослих членів сім'ї до співпраці з педагогічним колективом, до активної участі в житті навчального закладу, класу.

             Встановлення і підтримання педагогічної співпраці "діти-батьки-педагоги" необхідно вибудовувати на принципах взаємоповаги, довіри, відповідальності та рівноправному партнерстві. Основою має стати єдність у ставленні до дитини як до найвищої цінності.

             Організація роботи з батьками учнів у сучасному освітньому закладі має здійснюватись за такими основними напрямами:

  • вивчення сімей учнів, їх виховного потенціалу;

  • включення батьків, усіх дорослих членів родини у навчально-виховний процес як рівноправних учасників, інтеграція зусиль і гармонізація взаємин педагогічного колективу і батьківської громадськості в створенні сприятливих умов для ефективної роботи освітнього закладу;

  • формування педагогічної культури сучасної сім'ї та допомога батькам в їх психолого-педагогічній самоосвіті;

  •  корекція виховної діяльності родин з різним типом сімейного неблагополуччя.

              Організація роботи з батьками в освітньому закладі - багатоаспектна і має значні педагогічні можливості. Успіх в організації роботи з батьками великою мірою залежить від особистості й авторитету педагога, його професійності, високих моральних, людських якостей, вміння спілкуватись з батьками, з колегами, з дітьми. Особливе місце в цьому процесі  посідає класний керівник, який є першим, хто встановлює контакт із сім'єю учня, і чия компетентність стає обличчям освітнього закладу.  

                Класний керівник - це педагогічний працівник, який здійснює педагогічну діяльність з колективом учнів класу, їх батьками, організацію і проведення позаурочної та культурно-масової роботи, сприяє взаємодії учасників навчально-виховного процесу в створенні належних умов для виконання завдань навчання і виховання, самореалізації та розвитку учнів (вихованців), їх соціального захисту.

                Відповідно до "Положення про класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти" класний керівник  координує виховну роботу  батьків, вчителів, психолога, медичних працівників, інших учасників навчально-виховного процесу з виконання завдань навчання та виховання в класному колективі. Він має право вносити пропозиції на розгляд батьківських зборів класу щодо матеріального забезпечення організації та проведення позаурочних заходів, відвідувати учнів (вихованців) за місцем проживання (за згодою батьків, опікунів, піклувальників), вивчати умови їх побуту та виховання тощо.

                Робота класного керівника починається  із вивчення сім'ї з точки зору виконання нею своєї виховної функції з метою встановлення неформальних взаємин між педагогами і батьками, створення бази співробітництва щодо виховання дитини, визначення умов і факторів, які сприятимуть ефективній спів дії сім'ї та освітнього закладу.

                Формами вивчення виховного потенціалу сім'ї можуть бути  відвідування сім'ї  учня, листування з батьками, запрошення батьків до школи. Ознайомлення з побутовими умовами життя учня сприяє уявленню педагога про характер, інтереси та нахили дитини, його ставлення до батьків, старших і молодших членів сім'ї. Класний керівник (вчитель початкових класів) повинен звернути увагу на те, як батьки стежать за дотриманням режиму дня дитини, виконанням нею трудових обов'язків в сім'ї, наявність робочого місця для приготування уроків, бібліотечки з навчальною та художньою літературою. Про відвідування дитини за місцем проживання необхідно заздалегідь попередити і отримати згоду батьків.

           Листування з батьками може ефективно використовуватись вчителем для встановлення тісного контакту з батьками дитини. Зміст листів може бути присвячений різним темам: подяки, привітання, запитання і відповіді тощо.

                 Запрошення батьків до школи доцільно здійснювати, ретельно підготувавши інформацію про навчання дитини, особливості її поведінки тощо. Зауважимо, що конкретне вивчення сімейного оточення дитини, взаємин між батьками і дітьми, існуючої в сім'ї атмосфери з метою визначення засобів, форм і методів педагогічного впливу на батьків варто здійснювати відповідно до Програми вивчення сім'ї (подано в  додатках).

                  Бажано також вести спеціальний "Щоденник спостережень сім'ї учнів", в якому час від часу робити короткі записи. На основі систематизації одержаних даних доцільно скласти "Педагогічний паспорт сім'ї", в якому занотовувати найбільш характерні для кожної конкретної сім'ї відомості. Форма такого "Паспорту" цілком довільна і він не є сталим документом. "Педагогічний паспорт сім'ї" поновлюється, доповнюється протягом всього періоду навчання дитини в школі.

                   Досконале вивчення сімей учнів забезпечується застосуванням комплекса різноманітних методів: система характеристик, письмове опитування, анкетування, метод документалістики, метод опосередкованого вивчення сім'ї, метод спостереження і прямого вивчення сім'ї, творчі роботи учнів. При цьому важливо дотримуватись двох обов'язкових умов: кожний з методів повинен застосовуватись в органічній єдності один з одним і виконувати стосовно інших компенсуючу і контролюючу функції. Цим, звичайно, не вирішується арсенал прийомів вивчення сімей учнів. Обирати їх необхідно виходячи з конкретних умов регіону, освітнього закладу, класу.

                     Вивчення сімей учнів за запропонованими методами допоможе вчителю отримати узагальнені дані про атмосферу в сім'ї, характер сімейного виховання і взаємини в кожній конкретній родині. За результатами таких психолого-педагогічних досліджень застосовуються відповідні форми і методи роботи, планується зміст педагогічного всеобучу батьків класу, визначаються сім'ї, які вимагають педагогічної допомоги та корекції у вихованні дітей.

                   Доцільно наголосити на необхідності тісної взаємодії психологічної служби школи і класного керівника. Саме практичний психолог повинен допомогти педагогам і батькам знайти вихід з конфліктної ситуації, оволодіти навичками та прийомами міжособистісного спілкування тощо.

                    Наступний аспект організації роботи з батьками в сучасному освітньому закладі - об'єднання батьків у згуртований колектив.

                   Провідною формою роботи з батьками, яка характеризується значною педагогічною доцільністю, є батьківські збори. Батьківські збори - це громадський орган, який своїми рішеннями визначає завдання, зміст, напрямки роботи батьківського колективу, класу освітнього закладу. Порядок їх проведення є довільним, на розсуд класного керівника (вчителя початкових класів). На батьківських зборах згуртовується колектив батьків, формулюється загальна думка щодо актуальних проблем життєдіяльності класу, колективна відповідальність батьків за весь клас в цілому, і за кожну конкретну дитину, формується педагогічна культура батьківської громадськості. Класні батьківські збори виявляють думки і точки зору як батьків, так і вчителя, виробляють колективні рішення і спільні єдині вимоги до навчання і виховання дітей. Ефективність класних батьківських зборів значною мірою залежить від вибору вчителя для обговорення з батьками актуальних для них педагогічних проблем.

                   На батьківських зборах відбувається обрання батьківського комітету класу; підведення підсумків роботи з учнями, систематичне ознайомлення батьків із завданнями, новим змістом і напрямками навчально-виховного процесу, специфікою роботи сучасного закладу освіти. Батьки отримують інформацію про нормативно-правове підґрунтя нововведень в освіті, мету запровадження нових предметів і курсів.

                    Основна частина батьківських зборів класу спрямована на формування педагогічної культури  батьків і має бути виражена у будь-якій формі - лекція, бесіда,  дискусія, диспут, педагогічні читання тощо.  

                    Періодичність проведення батьківських зборів - 4-5 разів на рік, але в разі педагогічної необхідності їх кількість може бути збільшена. Окрім класних батьківських зборів можуть організовуватись збори за паралеллю класів, загальношкільні батьківські збори.

                    На класних батьківських зборах за пропозицією батьків, класного керівника формується батьківський комітет класу у складі 5 осіб (в повних класах). Батьківський комітет класу - це постійно діючий орган, який сприяє зміцненню зв'язків сім'ї, освітнього закладу, громадськості,  залученню всіх учасників до активної життєдіяльності класного колективу, організації змістовного дозвілля школярів, педагогічного всеобучу батьків тощо.

                    Вищим колегіальним органом батьківського і громадського самоврядування в школі є загальні збори (конференція) учасників виховного процесу, які скликаються не менше одного разу на рік. На цих зборах створюється рада загальноосвітнього навчального закладу. У період між загальними зборами (конференцією) вона є постійно діючим органом батьківського і громадського самоврядування.

                    Пріоритетним аспектом в організації роботи освітнього закладу з батьками є організація педагогічного всеобучу з метою формування їх педагогічної культури.

                   Зміст роботи по формуванню педагогічної культури батьків можна визначити як спеціально організовану діяльність по наданню допомоги сучасній сім'ї у виконанні нею виховної функції.

                 Методологічним підґрунтям цієї педагогічної діяльності є право кожної дитини на таких батьків, які здатні забезпечити їй можливість всебічного розвитку і сімейного добробуту.

                 Формування педагогічної культури батьків є частиною соціальної політики сучасного українського суспільства, оскільки послаблення інституту сім'ї - серйозна проблема соціальної політики держави.

Важливе завдання освітнього закладу, вчителя - допомогти батькам у виконанні ними функції вихователів. Під цими функціями розуміється не тільки створення гармонійних взаємин між батьками та дітьми, але й  їх передумов: певного способу життя і доброзичливих взаємозв'язків усіх членів родини.

Отже, формування педагогічної культури сучасної сім'ї - це процес виховання і перевиховання дорослих: батьків, інших членів родини, навіть опосередковано дітей, і який може бути корисним і необхідним і тим батькам, які не відчувають проблем, виховуючи своїх дітей.

                 Формування педагогічної культури батьків у сучасному закладі освіти здійснюється через університети педагогічних знань, лекторії для батьків, по класний педагогічний всеобуч.

                 Лекторії для батьків створюються в освітніх закладах і об'єднують батьківську громадськість, зацікавлену у глибокому і ґрунтовному вивченні якоїсь певної проблематики: "Батьки - головні вихователі", "Можливості сім'ї по духовному розвитку особистості", "Здоровий спосіб життя сім'ї та фізичне виховання дітей" тощо. Цінність лекції полягає в тому, що нею можна охопити практично всі проблеми сімейного виховання, з яких батьки мають обмежені знання, а їх вивчення не завжди посильне для самостійного опрацювання.

                 Найбільш доцільною формою педагогічного всеобучу батьків вважається по класна, за якої вчитель відходить від традиційного монологу (лекції, бесіди), поєднує індивідуальну роботу з групами батьків, педагогічне спілкування з окремими членами родини, широко залучає психолого-педагогічне консультування членів родин з питань навчання і виховання дітей, тестування і анкетування батьків і дітей, тренінгів, практикумів, рольових ігор тощо, спрямованих на встановлення в сім'ях міцних морально-етичних зв'язків між дорослими і дітьми, атмосфери взаєморозуміння, співробітництва, емоційної співпричетності один до одного.

                  Організовуючи роботу з батьками у формі по класного педагогічного всеобучу вчителю доцільно спиратися на орієнтований навчально-тематичний план, розроблений з урахуванням нової структури школи (12 років), що сприятиме більш тісній спів дії батьків і педагогів по вихованню підростаючого покоління /подано у додатках/.

                   Пропонований добір тем для організації роботи з батьками не є обов'язковим, а орієнтованість плану дозволяє школі і вчителю створювати свої власні плани на основі тих, що пропонуються, залежно від характеру батьківської аудиторії.

                   Існує велике розмаїття організаційних форм педагогічного всеобучу батьків у сучасних освітніх закладах. Доцільно виділити такі:

 колективні: лекції, конференції (з обміну досвіду родинного виховання, по обговоренню педагогічної літератури, періодичної преси з питань сімейного виховання), диспути, дискусії, "круглі столи", вечори запитань і відповідей, дні взаємних претензій, дні відкритих дверей, кінолекторії, інформаційні стенди;

індивідуальні та групові: консультації з проблем родинно-сімейного виховання, бесіди, відвідування сімей, листування, індивідуальні дні, зустрічі з батьками; педагогічні доручення батькам;

диференційовані: вечори сімейних традицій; виставки ("Світ захоплень нашої сім'ї, "Кулінарні вироби членів сім'ї"), декоративно-прикладної творчості, родинних альбомів, колекцій; випуск тематичних газет ("Дозвілля родини", "Говорять професії батьків", "Моя сім'я", "Спорт у родині"); конкурси, зустрічі поколінь, дискусійні клуби, відкриті уроки, проблемні мости тощо.

                   Значної уваги заслуговує створення консультативних пунктів з питань виховання дітей та підлітків. Такі пункти доцільно організовувати при школах із залученням до роботи в них педагогічних кадрів вищої кваліфікації, шкільних психологів, працівників правоохоронних органів, соціальних педагогів, лікарів, дієтологів та інших спеціалістів, від яких батьки могли б отримати компетентні консультації з хвилюючих їх питань.

                   Особливо ретельно спланованого індивідуального підходу потребує робота з багатодітними, неповними та неблагополучними сім'ями. Якщо в школі одночасно навчається троє і більше дітей однієї сім'ї, то батькам складно відвідувати і всі батьківські класні збори, і заняття по класного педагогічного всеобучу. Можливо більш вдалими формами роботи стануть заняття загальношкільного педагогічного всеобучу, листування з класним керівником, відвідування консультативних пунктів. Дуже часто такі сім'ї є членами релігійних об'єднань, від яких отримують моральну і матеріальну підтримку. Школа повинна стати багатодітним сім'ям надійною опорою та партнером, активно пропагувати весь позитивний досвід виховання в них.

                     Вкрай злободенним залишається такий аспект організації роботи з батьками учнів в сучасному закладі освіти як корекція виховної діяльності родин з різним типом сімейного благополуччя або дисфункційних, умови життя в яких негативно впливають на розвиток особистості дитини.

                       Корекція виховної діяльності дисфункційних родин повинна починатися з глибокого і змістовного вивчення вчителем умов життя, побуту, взаємин між дорослими і дітьми, особистості кожного з батьків , рівня їх загальної та педагогічної культури.

Важливо, аби вчитель не тільки виявив основну причину неблагополуччя, але й його витоки, закладені в особистості батьків , інших дорослих членів сім'ї, визначив найбільш істотні, помилки у сімейному вихованні та шляхи їх усунення, тобто окреслив можливості застосування індивідуального підходу до членів таких родин.

                   Такий підхід вимагає від вчителя спеціальних професійних умінь обов'язкового дотримання педагогічного такту, доброзичливого ставлення до батьків і дітей у будь-яких ситуаціях.

                  Найважливішими умовами роботи вчителя з дисфункційними сім'ями є врахуванням індивідуальних особливостей кожної родини, вміння зрозуміти труднощі та негаразди, опора на позитивне в особистості кожного з дорослих і дитини, віра у можливість покращання морально-психологічного клімату родини за умови копіткої роботи з нею, розуміння специфічності кожного випадку сімейного неблагополуччя.

                 Вчителю при організації корекції виховної діяльності в дисфункційних сім'ях необхідно враховувати, що останнім часом спостерігається тенденція до збільшення кількості неповних сімей, які утворились внаслідок розлучення, смерті одного з батьків тощо, вони повинні обов'язково бути на обліку психологічних служб, а робота з такими сім'ями має бути спланована класним керівником /вчителем початкових класів/ спільно з психологом, соціальним педагогом. Доцільно звернути увагу на сім'ї, що утворились в результаті повторних шлюбів, і діти виховуються не рідним батьком чи матір'ю, а також  на сім'ї, в яких виховні функції здійснюють піклувальники чи опікуни. Завдання вчителя допомогти встановити контакт з дитиною, проаналізувати стосунки, які складаються в сім'ї.

              Допомогою в організації сімейного виховання одиноким матерям, батькам стануть спеціальні факультети університетів педагогічних знань, індивідуальні форми роботи, ретельно сплановані класним керівником. Необхідно тримати такі сім'ї на особливому обліку школи, піклувальної ради, в разі потреби здійснювати можливі заходи щодо  матеріального забезпечення навчання, розвитку і виховання дітей.

             Як правило, педагогічні колективи зустрічаються з труднощами виховання учнів із дисфункційних  сімей (в яких батьки зловживають алкоголем, наркотиками, знаходяться в місцях позбавлення волі, не займаються вихованням, спонукають своїх дітей до асоціальної поведінки).

            Виховна робота з такими сім'ями не завжди призводить до бажаних наслідків. В окремих випадках доцільним буде клопотання про ізоляцію дитини, позбавлення батьківських прав. Зміст і форми роботи з дисфункційними сім'ями можуть визначатись на спеціальних педагогічних консиліумах школи, на яких окреслюються конкретна єдина педагогічна позиція, загальна система заходів щодо виховання дитини, здійснення впливу на сім'ю. Нейтралізувати недоліки виховання в сім'ях, де батьки взагалі не займаються вихованням дітей або шкідливо впливають на них, часто неможливо лише впливом школи. Необхідно залучати до роботи з такими сім'ями    правоохоронні органи, громадськість.

            Важливо враховувати доцільність взаємодії з правоохоронними органами у таких формах, як організація зустрічей з колективами учнів школи чи класу працівників міліції, суду, прокуратури; дні профілактики правопорушень, опорні пункти правопорядку та інші.

 Інноваційні форми роботи з батьками

  1. „Педагогічний десант” – виступи педагогів з актуальних проблем виховання дітей на підприємствах та організаціях, де працюють батьки; влаштування виставок, випуск спеціальних стіннівок.

  2. „У сімейному колі” – анкетування батьків, індивідуальна робота, допомога родинам шляхом консультацій, практичні поради, зустрічі із лікарями, психологами, юристами.

  3. „Родиний міст” – зустрічі з батьками та обговорення проблем виховання дітей.

  4. „Народна світлиця” – звернення до народних традицій, формування особистості учня через природу, спілкування батьків із вихованцями, спільну діяльність батьків, дітей та педагогів.

  5. „День добрих справ” – спільна трудова діяльність педагогів, батьків та дітей.

  6. „Вечір великої родини” – участь беруть батьки, учні, педагоги: організація ідпочинку, ігор, театральних вистав тощо; досвід організації відпочинку у родинах.

  7. „Діскусійний клуб” – обговорення проблем виховання дітей.

  8. Клуб „Сімейні традиції”.

  9. „Сімейна скринька” – добірка матеріалів з досвіду родинного виховання.

  10. „Аукціон ідей родинної педагогіки” – презентація родинної педагогіки і набір показників її схвалення.

  11. „Батьківський ринг” – взаємонавчання, взаємозбагачення членів родини, розв'язування педагогічних ситуацій.

  12. „Азбука родинного виховання” – обговорення проблем, труднощів виховання сімей, виступи спеціалістів – лікарів, юристів, психологів.

  13. „Дні довіри” – у визначені дні педагоги, лікар, психолог ведуть прийом батьків і консультують із проблем виховання.

  14. „Батьківська школа” – організовується у формі клубу, передбачається проведення диспутів, формування банку ідей, добірок літератури, інформаційних бюлетенів тощо.

Орієнтовна тематика батьківських зборів

1.      Режим дня учня – необхідна і  важлива умова виховання.

2.      „Виховання дитини – це не втішна забава, а завдання, яке потребує капіталовкладень, важких переживань, зусиль, безсонних ночей і багато-багато думок ”.

3.      Мистецтво родинного виховання.

4.      Про родинну демократію.

5.      Роль родини у вихованні моральних почуттів дитини.

6.      Роль родини у формуванні національної свідомості учнів.

7.      Роль сім'ї та школи у вихованні громадських почуттів учнівської молоді.

8.      Спільна діяльність школи та родини щодо формування в учнів потреби самоосвіті, інтелектуальному саморозвитку, духовному та фізичному самовдосконаленні.

9.      Зміст шкільної освіти та її пріоритетні напрями на сучасному етапі.

10.  Роль родини у організації дозвілля дитини.

11.  Вплив сім'ї на формування особистості дитини.

12.  Як допомогти дітям добре вчитися.

13.  Про виховання правдивості та чесності.

14.  Виховання навичок та звичок культури поведінки у сім'ї.

15.  Що і як читати дітям.

16.  Про покарання та заохочення дітей у родині.

17.  Щоб дитина залишалася оптимістом.

18.  Раціональне харчування – запорука здоров'я дитини.

19.  Суспільна праця дітей та дорослих у сім'ї.

20.  Вчимо дітей поважати старших, бачити прекрасне, говорити правильно.

21.  Лекція інспектора ДАІ для батьків „Вулиця і діти ”. Як допомогти дітям оволодіти правилами дорожнього руху.

22.  Пізнаємо світ разом із дорослими. Типи взаємин.

          

З повагою, соціальний педагог закладу.