Вступ до школи – є переломним моментом у житті Вашої дитини. Він пов`язаний з новим етапом стосунків з оточенням (однолітками і дорослими), новим видом основної діяльності (навчальної а не ігрової).

У житті дитини змінюється все: обов’язки, оточення режим. Це “кризовий період” у житті дитини, і ця “криза” виявляється утому , що свої ігрові потреби дитина має задовольняти навчальними способами. Процес адаптації до шкільного життя триває по-різному від 2 тижнів до 2-3 місяців (залежно від рівня їх готовності до школи, психофізіологічних особливостей та стану здоров’я). 
Вирішальну роль відіграє сформований у дошкільному віці рівень готовності до школи, або “шкільної зрілості”.
Шкільна зрілість виявляється у:
Інтелектуальна готовність дитини до школи, що передбачає володіння дитиною певною кількістю знань про явища навколишнього середовища, уміння порівнювати , класифікувати та узагальнювати ці знання, а також певний рівень розвитку пізнавальних здібностей у дитини(мислення, пам’яті, сприймання, уяви, уваги).
    Комунікативній готовності, що передбачає володіння навичками взаємодії з дорослими, однолітками , а саме 6 знання моральних норм та правил поведінки (вміння слухати не перебиваючи, вміння вибачати і вибачатися, співчувати, враховувати бажання та настрій інших людей тощо).
   

- робити не лише те , що подобається, а й те, що необхідно зробити (довільність поведінки);
- поставити мету, виявити певні зусилля у випадку подолання перешкод, оцінювати результати своєї діяльності;
- розуміти і адекватно виражати свої емоції;
- свідомо підкорятись загальним правилам та вимогам;
- уважно слухати й виконувати самостійно найпростіші усні вказівки дорослого;
- самостійно діяти за зразком (точно відтворювати, діяти за аналогією).
     Мотиваційній готовності , що передбачає чітко сформовану позицію школяра, коли дитина:
- має належне уявлення про школу; 
- позитивно ставиться до шкільних занять, загальноприйнятих норм дисципліни;
- віддає перевагу урокам грамоти і лічби, а не заняттям дошкільного типу (малювання, фізкультура, трудове навчання тощо;
- визнає авторитет учителя.

    Сучасні дослідники встановили, що у школі дитина проводить 70 % свого активного життя протягом 12 років, але доведено, що лише 20— 40 % негативних впливів на психічне здоров'я дитини пов'язані зі школою. 
Найважливішим для психічного здоров'я дитини є психологічний клімат родини, ставлення до дитини у сім'ї.
Як же правильно виховувати дитину, щоб вона макси¬мально засвоїла право називатися людиною? Зрозуміло, що у кожній сім'ї існують свої традиції, принципи, норми та правила. Але, мабуть, немає сім'ї, в якій батьки не хотіли б бачити свою дитину доброю, щирою, доброзичливою, справедли¬вою. Не існує готових рецептів та моделей виховання, які можна було б, не змінюючи, «застосувати» до своєї дитини. Індивідуальне ставлення до дітей—це невід'ємне право кожного з батьків. 
    Проте деякі рекомендації не будуть зайвими.
Виявляйте свою любов до дитини, дайте їй зрозуміти, що ви любитимете її завжди, за будь-яких обставин. Але слідкуйте за тим, щоб ваша любов не перетворилася на вседозволеність, встановить чіткі межі дозволеного і завжди неухильно дотримуйтеся встановлених заборон і дозволів.
Повірте у неповторність і оригінальність вашої дитини. У те що вона єдина така у світі. Вона не може бути чиєюсь копією, зокрема вашою. Тому не варто вимагати від дитини повторення ваших досягнень, наслідування ваших здібностей і талантів. Дайте право прожити власне життя своїй дитині, досягти своїх результатів, своєї мети.
Слід приймати дитину такою , яка вона є , зі всіма її вадами та чеснотами. Підкреслювати її сильні сторони, але вчинки оцінювати об» активно. Оцінювати потрібно не саму дитину , а її вчинки. Частіше хваліть дитину за її досягнення.
Давайте можливість бути самостійній, не забирайте право на помилку, адже виправляючи свої помилки дитина вчиться. Радьте , як вчинити правильно, аргументуйте свої думки, розкриваючи наслідки вчинку і потім надайте право вибору.
Чітко встановіть права і обов’язки дитини у сім’ї (відповідно до її віку і можливостей).
Демонструйте оптимізм .Виражайте впевненість у хорошому результаті, у можливостях дитини – цим ви укріплюєте віру дитини в себе, сприяйте позитивному ставленню до світу і оточення, зміцнюючи її психічне здоров’я.
Велике значення для адаптації до школи в цьому віці має правильний режим дня. Для правильного режиму дня необхідно12 годин сну з урахуванням обіднього (1-1,5 год.) для відновлення сил. Після школи відпочинок 2-3 години (обідній сон) .Найпродуктивніший час для приготування уроків - з 15 до 16 години. Заняття ввечері будуть безрезультатні, завтра доведеться починати з початку. Після 20 хвилин занять необхідно 10-15 хвилин “перерви”. Під час приготувань уроків не сидіть над дитиною, давайте можливість їй працювати самостійно, але якщо потрібна ваша допомога, наберіться терпіння. Необхідні спокійний тон та підтримка ( “не хвилюйся”, “давай з’ясуємо разом”, “я тобі допоможу”...), похвала, навіть якщо щось не вдається. Не акцентуйте увагу на оцінках (“ не дарма з письма в тебе одні “2” та “3”).

1. Формуйте позитивне ставлення до школи;
2. Виявляйте інтерес до шкільних справ та успіхів дитини;
3. Формуйте адекватну самооцінку;
4. Не перевантажуйте дитину надмірними заняттями, чергуйте їх з грою;
5. Навчайте етичних норм спілкування з однолітками та дорослими;
6. Привчайте самостійно долати труднощі, які під силу подолати 6-річній дитині;
7. Частіше хваліть, а не докоряйте;
8. Пам'ятайте, що кожна людина має право на помилку;
9. Частіше згадуйте себе у дошкільному віці;
10. Любіть дитину безумовною любов’ю, приймайте її такою якою вона є.

Якщо ви дотримаєтесь цих порад у вихованні, ваша дитина виросте врівноваженою та спокійною. Успіхів вам!